Цитата з одного посібника: “Лікар, котрий в експертизі кровозмішення бачить високе правове благо, повинен чітко усвідомлювати, що він ризикує своїм висновком спровокувати руйнування сім’ї. Найбільш частою формою кровозмішення є статеві відносини батька з донькою-підлітком. Часто вони характеризуються вражаючою відсутністю емоційних контактів.” Як елегантно автори обходять тему сімейного (сексуального) насильства. Не примус, погрози (часто – досить серйозні, довготривалі), зґвалтування (що тривають роками), а всього лиш кровозмішення. В усьому тексті прояви сексуального насильства у сім’ї називаються виключно так. (Як знаємо, термін, за перевагою, багатозначний. Наприклад, шлюб на добровільній основі між близькими родичами, що досягли повноліття, – це теж кровозмішення.) (І чи одній мені здається, що з наведеного фрагменту випливає наступне: покарання винного – не таке вже й благо? Адже існує загроза руйнування сім’ї. Правда, може статися, що це всього лиш невдале висловлювання.) Чудовий приклад того, як слова здатні затемнювати ситуацію, робити злочин менш видимим/невидимим чи не таким шокуючим. Не думаю, що зроблено це було навмисно. Скоріш, за звичкою, через брак рефлексії. Висновок: речі краще називати властивими їм іменами (+ вчасно перейменовувати, якщо ситуація чи розуміння її змінилися). #насильствоцесміття #domesticviolence #medethics #bioethics #протидіянасильствувсім’ї